Веломаршрути. Наші тури вихідного дня.

   Мальовничими схилами Збруча Нашу велоподорож ми запланували здійснити Борщівським районом Тернопільської області - краєм печер, замків, старовинних костелів, та й загалом - просто красивої природи, уздовж річки Збруч, що розділяє Тернопільщину та Хмельниччину. Стартуємо з м. Борщів. А маршрут ми проклали ось такий: Година їзди трасою, і ми  у с. Турильче, де здалеку нас зустрічає своїми гострим неоготичним куполом Собор Святого Яна Непомука, збудований у 1871 року.  Ходити всередині небезпечно - про це свідчить дірявий дах із цегли, що періодично обвалюється акурат на підлогу костелу. Вівтар із величезним розп'яттям оздоблений лампадками та свіжими квітами - отже є у недіючого Храму свої прихожани-католики.  На фасаді — статуї апостолів Петра і Павла. Прямуємо у село Нивра. Тут теж був недіючий костел 1910 року побудови, однак... трохи ми спізнилися, років десь так на 5, оскільки костел реставрували греко-католики, але на свій лад, понавтикувавши верхі

Львівщина  католицька. Велоподорож   покинутими   храмами. Сьогоднішню велоподорож я вирішив здійснити Львівщиною — Пустомитівським, Золочівським та Буським районами. Виглядатиме вона наступним чином: До села Борщовичі, звідки беру старт, добираюсь ранковим електропоїздом “Тернопіль - Львів” (або, кому підходить, “ Львів — Тернопіль”). Селом протікає річечка Полтва, що бере початок у Львові — там вона захована під землею, та закінчується у містечку Буськ. Шлях свій обираю сільськими дорогами, подекуди польовими. Трошки він складний, але живописний. Десь такий:  , а десь такий:   чи навіть ось такий: Дістаюся до сел а Ч орнушович і, де попри дорогу стоїть величний костел XVIII століття, котрий перебудував у 1922 році славетний польський архітектор Броніслав Віктор. Наразі костел доживає свого віку і, на жаль, вигляд у нього непривабливий, захаращено якось тут усе, шкода. Їду у сусіднє село Журавники. Тут стоїть палац ХІХ століття. У